Свято Останнього дзвоника

Ведучий 1.

У ласкавому травневому повітрі

Бузковий запах ллється і бринить.

Тож, на шкільному нашому подвір’ї

Останній дзвоник скоро продзвенить.

Ведучий 2.

Це сльози й радість, свято і прощання.

Для когось він лунає перший раз,

Для когось буде він останнім,

А нас покличе у наступний клас.

Ведучий 1.

Дорогі учні, вчителі, батьки! Шановні гості! Сьогодні в нашій школі радісне і водночас сумне свято – свято Останнього шкільного дзвоника.

Ведучий 2.

Сьогодні  востаннє в нашій школі продзвенить дзвінок для наших четвертокласників і покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.

Ведучий 1.

Як непомітно чотири роки промайнуло!

Востанннє на лінійку шлях проліг.

Тож привітаймо випускників на святі,

Таких знайомих, рідних для нас всіх.

Ведучий 2.

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття,

Дітей своїх рідних у школі,

Сміливо веди їх у тисячоліття,

У   щасті, з любов’ю до волі.

Ведучий 1.

Злинь же, музико в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час.

Вище голови! Йдіть веселіше!

Ми усі вже чекаєм на вас!

      ( Під музику заходять четвертокласники )

Ведучий 2.

Увага! Увага! Свято останнього дзвоника оголошується відкритим.

        ( Звучить Гімн України )

Ведучий 1.

   Бентежна мить...Від Львова до Луганська

   В струнких шеренгах, зупинивши крок,

   Стоять врочисто хлопчики й дівчатка, -

   Ось-ось останній пролуна дзвінок.

Ведучий 2.

Знайомтеся.

Ведучий 1.

Якщо ви звісно незнайомі!

Випускники (по черзі)

-         Веселий!

-         Дружний!

-         Пустотливий!

-         Трішечки галасливий!

Всі. Наш четвертий клас!

Як швидко чотири роки минули!

Згадаємо з жалем їх ще не раз.

Бо ж ідемо боязко,  несміло

В середню школу  - в п’ятий клас.

Високоповажний отче! Звертаємось до вас:

Поблагословіть на добру долю нас.

Ведучий 2.

Зі словами благословення до вас звертається отець Ярослав.

Дорогою добра нас, Господи веди,

Відвертай від труднощів, біди.

Щоб ми тобі на славу підростали,

Шляхами правли в світ широкий вирушали.

Батькам на втіху виростали ми

І стали всі достойними людьми.

    Заспівай- но, дзвонику, наш друже,

    Свою пісню срібним голосочком.

    Татусі і мами, пригадайте,

    Як до школи йшли синочки й дочки.

І ось прийшла урочиста хвилина,

Цей довгожданий неповторний час!

Вже кожен з вас сьогодні – не дитина…

Ви всі дорослі! Тож вітаєм вас!