Світле свято Великодня

Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції; виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

         Обладнання: клас прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки,

паска. (Діти одягнені в національні українські костюми).

Вчитель. Ми – українці. Наша Батьківщина – Україна – країна смутку і краси, радості і печалі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію ж свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, традиції, обряди.

            В усіх народів існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож, давайте сьогодні разом продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим святом усіх християн Великоднем або святом Паски, днем Воскресіння Ісуса Христа.

Білим цвітом огорнуті хати

І час наблизився прозріння.

Про це не можу не сказати

Бо уже Боже Воскресіння.

Довкола гарне все, мов в казці,

Лише в скорботі – Боже мати.

Душа моя у Божій ласці,

І серце прагне благодати.

У день цей світлий особливий,

Заходимо у кожну хату

Словами радості й любові

«Христос Воскрес» - всім розказати.

В маленькій церкві, в кожнім домі

Збереться за столом родина.

Розділять писанку і паску,

І звеселиться Україна

Учень. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Учень. Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить,

Христос воскрес!

Учень. Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Всі разом. Христос воскрес!

Ведучий. До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами ( його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

Напередодні Великодня відзначають Вербну неділю. У цей день нарізають вербні гілочки і несуть їх до церкви святити. Коли освячені гілочки приносять з церкви, то шмагають ними всіх членів родини і худобу, щоб здоровими були. Цими гілочками виганяють вперше корів на випас, зберігають їх цілий рік від недуг і грому. Від Вербної неділі починають готуватися до Великодня.

Вже великий піст кінчається

І Великдень наближається.

У Єрусалимі звичай шанувався:

Коли Ісус у місто повертався,

Листя пальми клали на дорогу

І вклонитись кожен мав змогу.

Та на нашій Батьківщині

Пальми не ростуть й понині –

Замінили їх красунею одною –

Стрункою вербою-сестрою.

Вербне гілля – як волосся.

З давнини це повелося:

Тому зветься вербною неділя,

Бо вшановане вербове гілля.

З того часу в цю неділю

Святять вербную лозину.

Йдуть громадою до церкви

Посвятити гілку верби.

Першими освячені гілочки

Беруть кволі діточки.

Кому дістанеться найбільша –

Буде дитина здоровіша.

Діти коло церкви збиралися,

Лупцювати один одного бралися.

Тільки билися не кулаками,

А легенько -  освяченими гілками.

Котрі рано в церкву йти не вставали,

Тих гілками били й примовляли:

«Не я б'ю – верба б'є,

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко.»

                                                Сценка

Вістунець. Не я б'ю – верба б'є. За тиждень Великдень. Будь здорова, як вода, багата, як земля, а красива, як весна.

Дівчина. Хто ти?

Вістунець. Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчина. А чого мене б'єш?

Вістунець. Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день – Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається, її пухнасті котики будять усіх до роботи. То ж і ти не зволікай, бо:

Не я б'ю – верба б'є,

За тиждень Великдень! (Легенько вдарити вербичкою).

Пісня «Котики»

Тоненьким прутиком з вербовим котиком

Себе вітаємо легеньким дотиком..

Радісну вістку собі говоримо,

Що день великий не за горами ,

Що вже за тиждень буде Великдень.

Ведуча. Щоб Великодня діждати, потрібно усіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутись один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.

У християн існував такий звичай: У Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми з вами вмиємося. (Вмочується гілка вербу у тарілку з водою і бризкається на дітей).

Водичко, водичко, вмий дитяче личко:

Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,

Щоб кусався зубок, щоб сміявся роток.

У п'ятницю чи суботу пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя. Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска потрібно, щоб нікого чужого не було в хаті. У піч паску садовлять із молитвою.

Ведуча. Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку – у вигляді променів, воду – у вигляді хвиль.

У неділю свято – свято Великодня.

Буду малювати писанку сьогодні.

Ось яйце біленьке в мене на долоньці,

Як земля маленька у промінні сонця.

Думаєте, легко землю розписати?

Треба добре серце й чисту душу мати.

Розпишу я цвітом з краю і до краю –

Великодня радість землю обіймає.

Ми сьогодні рано встали,

Різні фарби готували:

Із цибулі, із кори,

З ягід, квітів і трави.

У курей рябеньких

Яєчка біленькі

Обережно збирали,

Повні кошики набрали.

Чисто в хаті прибирали,

Рушниками прикрашали,

Умивалися на ганку,

Одягали вишиванку.

Що це, що за метушня?

Вся зібралася рідня:

Дід, бабуся, мама, тато –

Писаночки малювати.

Всі беремося до діла:

Ось червона, щоб раділи,

Щоб росли, як із води –

Синю фарбу набери.

Жовта фарба на врожай,

 А зелена – то життя.

Будем писанку котити,

Щастя долю ворожити.

Я – писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках

Красу митців несу я,

Їх славлячи в віках.

Мене кладуть на свято

На пишному столі,

Щоб моїм убранством

Втішалися малі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

В цій писанці вкраїнській

Душевна глибина,

Живе блакить барвінка

Й хода весни красна.

Пісня «Гарна писанка»

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала п'ять яєць.

Та як шосте закінчила

Тато мовив : «Молодець!»

Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

Ведуча. Крашанки розфарбовували у різні кольори.

1-й учень. Червоний – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

2-й учень. Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.

3-й учень. Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.

4-й учень. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

5-й учень. Чорний – символ землі, й родючості.

Ведуча. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

6-й учень. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

7-й учень. Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

8-й учень. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.

Ведуча. У ніч перед Паскою намагалися не спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба. У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Улянка (з квіткою на голові). Всі готуються у хаті.

Я вже йду на двір.

Зелень свята задивилась

У синій простір.

Сергійко. Ой, сестричко малесенька,

Яка ж бо ти гарнесенька!

За косою барвіночки,

Ще й біленькі рученьки.

Улянка. На святу неділеньку зібралися.

Будем паску святкувати,

Весну красну звеличати.

Великдень – це родинне свято,

Його святкує вся земля,

І вже не можу дочекатись,

Коли до церкви піду я.

Ведуча. На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес! Воістину воскрес!

                                         МІНІ-ВИСТАВА

Хлопчик. Христос воскрес!

Вже три дні, як хмари стали,

Потемнів Єрусалим.

Як Ісуса поховали,

Закрили каменем важким.

Вже три дні, як суд ворожий

На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні , як він, син Божий,

За всіх нас терпів, страждав.

Дівчинка.  Підем, діти, підем живо

На могилі приплакнем…

Але що там? Що за диво?

Гріб увесь горить вогнем…

Гляньте, діти , гріб порожній!

Хтось там камінь відвалив!

Ангел. Не лякайтесь! Приступайте! Я посланник із небес!

Дівчинка.  То є Ангел з неба, діти!

Ангел. Так, я Ангел. Христос воскрес!

Діти.  О! Воістину воскрес, той, що був і є з небес!

Ангел. Чудо се добро віщує:

             Правда в світі запанує!

Діти.  Всіх нас нині звеселяє

            Диво з див святе, чудесне!

            Вже нас горе не здолає,

            Наша доля ще воскресне!

Нехай сонечко привітне

Світить щедро нам з небес.

В день щасливий серед квітня

Навесні Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Воістину! Воістину Воскрес!

Співаймо пісню радості

Царю землі й небес.

Христос Воскрес! О, сонечко,

З високих височин

Подай же радість світові:

Воскрес Господній син!

Учень. Христос воскрес!

Радійте, люди,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте гіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, нум співати...

Христос воскрес! Христос воскрес!

Пісня «Христос Воскрес»

Весна – це сонця перемога!

У Великодній світлий час

Ми наближаємось до Бога,

Бог наближається до нас.

Горять свічки, блищать ікони,

Земля в молитві. До небес

«Христос Воскрес!» - лунають дзвони

І спів: «Воістину Воскрес!»

     Ведуча. Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.

Ведуча. Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.

Дзвонять дзвони: день-дзелень,

Понад міста, понад села

Лине вісточка весела.

Ясне сонце над селом,

Наче писанка зійшло.

Вибігайте з хати, діти!

Як сьогодні не радіти!

Вийдем, вийдем на горбок,

Заспіваєм гаївок,

Що весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

Ведуча. Жодне Великоднє свято не обходилось без ігор.

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Стали діти у кільце, в кожного в руках яйце,

Юлі випало на славу розпочати цю забаву,

Дуже милу престару Великодню гру.

Ходить дівчинка кільцем і постукує яйцем.

Що не стукне – трісь та трісь,

Яйця тріскаються скрізь…

І ось раптом яйце – хрусь! –

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вибув з гри.

За Петриком пішов Максим,

Декілька дівчат за ним…

В Олі писанка ціла ,

Оля в грі перемогла.

Гра в знахідку. Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

В такі ігри грали переважно хлопчики, а зараз пограють дівчатка у гру "Подоляночка".

Ведуча. У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка – це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.

                                            СЦЕНКА

А вже красне сонечко, муз. П. Позицького, сл. О. Олеся.

А вже красне сонечко

Припекло, припекло,

Ясно щире золото

Розлило, розлило.

На вулиці струмені

Воркотять, воркотять,

Журавлі курликають

Та летять, та летять.

Засиніли проліски

У ліску, у ліску.

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечко-батечку,

Догоди, догоди!

А ти, земле-матінко,

Уроди, уроди!

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це – наша історія, наша культура.

Сергійко. Всі люди співають: Син Божий Воскрес!

Улянка. Хвала Богу лине з Землі до Небес...

Мати. У піснях пасхальних Всі славлять Христа.

Батько. Й радіє нині Земленька свята.

Христос воскрес! – усе радіє,

Сміється сонечко з небес.

Прозора річечка леліє:

Христос воскрес! Христос воскрес!

В траві фіалочки зітхають

І пролісок тремтить увесь.

Розквітла яблунька аж сяє:

Христос воскрес! Христос воскрес!

Пташки співають в полі, в лісі

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися:

Христос воскрес! Христос воскрес!

Вчитель. У ці світлі чисті дні хочу побажати вам: нехай кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами , а й чистим серцем на привітання: «Христос  Воскрес!», відповісти: «Воістину Воскрес!»

На столі духмяна паска,

А круг неї – писанки,

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі роки.

Не мала у нас родина,

Та молитва в нас одна:

Хай розквітне Україна,

Як у божі дні весна!

Мир хай буде всім сьогодні,

Бо це ж свята Великодні.

Живе, не вмре святих небес

Святий привіт: «Христос Воскрес!»